Сталий розвиток та довгострокова цінність як елемент кодексу корпоративного управління
Корпоративне управління · UMFO
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку працює над новим Кодексом корпоративного управління. 6 жовтня НКЦПФР представила першу версію документа міжнародним експертам під час засідання Міжнародної консультативної групи з питань корпоративного управління в Україні.
Кодекс розробляють спільно з українськими та міжнародними експертами за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Засідання організувала ОЕСР за підтримки Швейцарії.
Кого стосуватиметься Кодекс
Новий документ планують поширити не лише на компанії, акції яких допущені до торгів, а й на ширше коло підприємств суспільного інтересу, зокрема:
- великі приватні компанії;
- фінансові установи;
- державні підприємства.
Водночас Кодекс може стати корисним орієнтиром і для інших компаній, особливо сімейного бізнесу, який готується до залучення інвестора, передачі наступному поколінню або масштабування.
Не ще один перелік обов’язкових вимог
Кодекс не має дублювати норми, які компанії вже зобов’язані виконувати за законом. Він міститиме додаткові рекомендації щодо якіснішого управління. Передбачається застосування принципу «дотримуйся або поясни»: компанія може не виконувати окрему рекомендацію, але має прозоро пояснити причини та обраний альтернативний підхід.
Проєкт містить п’ять розділів:
- засади корпоративного управління;
- права акціонерів;
- наглядова рада та виконавчий орган;
- сталий розвиток і довгострокова цінність;
- розкриття інформації та прозорість.
Чому акцент на довгостроковій цінності важливий
Вартість компанії — це не лише її поточний прибуток, активи або фінансові показники за останній рік. Для інвесторів, банків, партнерів і майбутніх власників дедалі важливішими стають:
- здатність бізнесу працювати без щоденної участі засновника;
- якість і незалежність ухвалення рішень;
- зрозумілий розподіл повноважень та відповідальності;
- управління ризиками й готовність до криз;
- захист прав акціонерів;
- наступність управління та передача бізнесу;
- прозорість фінансової і нефінансової інформації;
- здатність компанії зберігати цінність на горизонті десятиліть.
Саме тому новий розділ про сталий розвиток і довгострокову цінність — не декоративне доповнення. Це перехід від моделі, у якій корпоративне управління сприймається як набір формальних процедур, до моделі, де воно є інструментом стійкості, залучення капіталу та збереження бізнесу.
Наглядова рада та незалежність
Окремо експерти обговорили склад наглядових рад. Перша версія передбачала щонайменше третину незалежних членів і не менше двох незалежних директорів. Міжнародні партнери звернули увагу, що це фактично повторює законодавчий мінімум і є м’якшим за рекомендацію чинного Кодексу — не менше 50% незалежних членів. Розробники запевнили, що послаблення вимог не планується, а норму буде доопрацьовано.
Також обговорювали гендерне представництво, розкриття інформації про інші посади директорів, внутрішній контроль, управління ризиками та потреби інвесторів.
Що далі
- до 15 жовтня очікуються письмові зауваження міжнародних експертів;
- до кінця жовтня планується підготувати версію 2.0;
- у листопаді проєкт винесуть на публічне обговорення;
- фінальну версію планують підготувати на початку грудня та затвердити до Різдва.
Компаніям варто стежити за публічним обговоренням. Адже Кодекс може стати не лише орієнтиром належного управління, а й практичним стандартом, за яким інвестори та кредитори оцінюватимуть зрілість, надійність і довгострокову цінність українського бізнесу.